Тимченко Анна Павлівна,
практичний психолог
Старосільського ЗДО (ясла-садок) «Казка»
Нижньосироватськоїсільської ради
Сумського району Сумської області
АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК СПОСІБ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ПРИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАВМАХ
Актуальність дослідження. Виникнення в сучасному суспільстві катастроф, стихійних лих, міжнаціональних, міжрегіональних конфліктів, ріст насилля показують те, наскільки важливою є психологічна допомога жертвам військових дій, міжнаціональних конфліктів, фізичного, психологічного, сексуального насильства, особам, які переживають втрату близької людини, піддаються впливу природних та техногенних катастроф. На думку А.Захарова, в житті дітей складності зустрічаються не рідше, ніж у дорослих, а, можливо, навіть частіше. Негативні емоції, які при цьому виникають, є важливим індикатором в виникненні психологічної травми [3]. Діти – одна з найбільш вразливих категорій населення, у яких психологічна травма, викликана надзвичайною подією, може істотно порушити весь подальший хід психологічного та психічного розвитку. Не дивлячись на те, що науковці працюють над вивченням внутрішніх механізмів протидії деструктивному впливові на особистість психологічної травми, багато питань ще залишаються не з’ясованими. Важкість протистояння психологічній травмі пояснюється багатьма факторами: психологічна травма порушую хід психологічного розвитку, відбуваються зміни у всіх сферах особистості. Тому пошук ефективних методів здійснення психологічної допомоги дітям у ситуаціях переживання ними гострих стресових станів є необхідним і особливо актуальним.
Мета дослідження: Виокремити та обгрунтувати арт-терапію як один із методів допомоги дітям, які пережили психологічну травму.
Виклад основного матеріалу. Заявлена тема в останнім часом все більше привертає увагу і викликає інтерес як у вітчизняних дослідників (І. Борднік, А. Венгера, В. Дубровіна, С. Ільїна, О. Лазебная, Н. Лисіна, Т. Магомед-Емінов, М. Мазур, Л. Михайлова, Я. Овсяннікова, М. Падун, Ю. Семенова, І. Мамайчук, Н. Тарабріна, М. Решетніков), так і у зарубіжних спеціалістів (А. Аллен, С. Блум, Д. Джонсон, А. Маслоу, Д. Сміт, К. Флейк-Хопсон, В. Фруе, К. Хорні, та ін.). Аналіз наукових концепцій дав змогу зробити висновок, що психологічна травма – це шкода, нанесена психічному здоров’ю людини, в результаті інтенсивної дії несприятливих факторів оточуючого середовища, або в результаті впливу гостро емоційних стресових дій людей на психіку особистості. Несформованість психіки у дітей, слабкий вольовий контроль емоційних реакцій, сильна дія підкорковий структур на функціональний стан центральної нервової системи обумовлюють специфічні наслідки впливу психологічної травми. Наслідки психологічної травми проявляються в різних сферах життєдіяльності дитини. На емоційному рівні: перша реакція на пережиту травму – страх, фобії. З часом у дітей можуть спостерігатися фобії спати на самоті, боязнь розлуки з дорослими, спостерігається емоційна нестійкість, зростає недовіра та підозріливість, пригнічений стан, тривожність, депресія. На когнітивному рівні: погіршується концентрація, переключення уваги, порушення пам’яті (з’являється "дисоціативна фуга" – нездатність згадати минуле), затримка інтелектуального розвитку На поведінковому рівні: впертість, агресивність, ворожість та конфліктність до оточуючих людей, регресія (повернення до форм поведінки, яка характерна для більш раннього вікового періоду – втрачаються навички охайності, смоктання пальців), змінюється система відносин дитини, зникають навички та вміння налагодження взаємовідносин з людьми, з’являється дезадаптація у спілкуванні та в поведінці. Згідно багаточисельних досліджень (Л. Галігузова, А. Пашина, А. Прихожан, О. Рязанова, Н. Толстих) травматичний досвід, отриманий в дитинстві, впливає на загальний розвиток дитини. У таких дітей формується специфічне відношення до себе, порушується самосприйняття. В результаті травми в особистості змінюється звична картина світу, зникає довіра до нього (втрата відчуття що світ безпечний та справедливий), деформується система відносин з оточуючими людьми, зникає довіра до дорослих, втрачається позитивна перспектива на майбутнє. Як зазначає В. Гарбузов, "ідеї самознищення, неповноцінності, нездатності бути собою серед інших однолітків, виникають тоді, коли довготривалий діючий стрес перевершує пристосовані можливості дітей, не дає їм виразити себе, своєчасно вирішити травмуючи ситуацію" [1]. Реакція на психотравмуючі переживання пов’язана з віковими особливостями дітей, з рівнем психоемоційного розвитку, освіти та інтелектуальної діяльності, а також із їх стосунками з батьками та соціальним оточенням. У деякі вікові періоди несприятливі фактори (розлука з родиною, смерть близьких, пережита роль очевидця психотравмуючих подій ) можуть значно вплинути на реакції і розвиток дітей [7]. На думку С. Духновського, переживання травми актуалізує трансформацію особистості, при якій вірогідність небажаної форми поведінки, наприклад девіантної, як форми компенсації і захисту від важких переживань, набагато збільшується [2].
Як вважає Я. Овсяннікова, психологічна допомога дітям повинна здійснюватися з урахуванням вікового, фізичного та психічного розвитку, стану фізичного та психічного здоров’я, тяжкості психотравми і сили переживання травматичного досвіду. При подоланні наслідків впливу психологічної травми на особистість дітей ефективним методом психологічної допомоги та психотерапії є арт-терапія. Також вона може слугувати потужним психодіагностичним методом у роботі з психологічними травмами дітей, в основі якого лежать проективні методики.Ефективність використання методу арт-терапії відмічають такі науковці як А. Копитін та Е. Свістовська в статті "Арт-терапевтичні методи, які використовуються в роботі з дітьми та підлітками: огляд сучасних публікацій" [5]. Арт-терапія – це особлива форма психотерапії, в основу якої входить образотворча діяльність. Саме мистецтво дозволяє в особливій символічній формі реконструювати конфліктну травматичну подію і знайти з неї вихід через переструктурування цієї ситуації на основі креативних здібностей об’єкта [6]. Як вважає А. Копитін, арт-терапія – це "Сукупність психологічних методів впливу, які використовуються з метою лікування, психокорекції, психопрофілактики, реабілітації та тренінгу осіб, які мають фізичні недоліки, емоційні та психічні розлади, а також осіб, які входять до групи ризику" [5] . На думку багатьох авторів, у осіб, які отримали психологічну травму, в силу потужного психологічного захисту і особливостей нервових процесів, порушується здатність до словесного вираження почуттів. Образи травматичних подій закарбовуються в пам’яті як "спалахи", які передають всі найменші подробиці, немов фотографія. Образотворчі засоби, в даному випадку, надають унікальну можливість для відображення, усвідомлення та переробки травматичних спогадів. Епплтон звертає увагу на те, що оскільки травматичний досвід закарбовується в образній пам’яті, то процес художньої творчості є ефективним засобом його подолання [6]. О.Коршунова подає наступні характеристики психологічного стану травмованої людини. Для такої людини не існує завершеного минулого, як не існує світлого майбутнього, що в цілому не дозволяє їй надійно відчувати себе у сьогоденні [4]. Таким чином, робота з травматичним стресом і його наслідками може бути достатньо ефективною, так як сам процес художньої творчості може допомогти пережити, відреагувати сильні емоції, почуття, які не можливо висловити вербально. Саме тому техніки арт-терапії є ефективним методом у подоланні наслідків психологічної травми у дітей. Спектр проблем, при вирішенні яких можуть використовуватися техніки арт-терапії, досить широкий. Серед них: – негативна "Я-концепція", низька самооцінка, низький ступінь само прийняття; – труднощі емоційного розвитку, імпульсивність, підвищена тривожність, страхи, агресивність; – переживання емоційного відторгнення, почуття самотності, стресові стани; – неадекватна поведінка, порушення відносин з близькими, конфлікти в стосунках з однолітками, ворожість до оточуючих.
У роботі з дітьми можна використовувати в такі види завдань та вправ:
1. Предметно-тематичний тип – малювання на вільну і задані теми. Прикладом таких завдань є малюнки «Моя сім’я», «Я в садочку», «Мійулюбленець», «Моє улюблене заняття», «Я зараз», «Я в майбутньому» і т. д.
2. Образно – символічний тип – зображення дитини у вигляді образів. Теми можуть бути на кшталт: «Добро», «Зло», «Щастя», «Радість», «Гнів», «Страх» тощо.
3. Вправи на розвиток образного сприйняття: «Малювання по крапкам», «Чарівні плями», «Домалюй малюнок». В їх основі лежить принцип проекції.
4. Ігри-вправи з образотворчим матеріалом (для дітей молодшого дошкільного віку) – експериментування з фарбами, папером, олівцями, пластиліном, крейдою та ін. «Малювання пальцями рук і ніг», «Руйнування-будівництво», «Накладення кольорових плям одну на одну» і т. д.
5. Завдання на спільну діяльність – складання казок, історій за допомогою малювання. Використовуються прийоми послідовного почергового малювання типу «Чарівні картинки» – один починає, інша дитина продовжує і т.д.
Висновки. Отже, проведений теоретичний аналіз, показав, що діти, які зазнали впливу психологічної травми, мають порушення в емоційно-вольовій сфері, когнітивній сфері, поведінковій сфері. Таким чином, арт-терапія надає можливість висловлювати свої почуття в новій, безпечній формі. Вона звільняє творчі ресурси особистості, пробуджує здатність до уяви та символізації,що дозволяє пережити та інтегрувати травматичний досвід.
Список використаних джерел
1. Гарбузов В.А., Захаров А.И., Исаев Д.Н. Неврозы у детей и ихлечение. – Спб, 1977 – 93 с.
2. Духновський С.В. Влияниепереживаниякритическихситуаций на развитиедевиантногоповедения у подростков: Автореф. дис. канд. псих. наук. – Казань, 2002. – 27 с.
3. Захаров А.И. Предупреждениеотклонений в поведенииребенка. – Спб., 1997. – 49 с.
4. Ильина Ю.Ю., Ковалѐва Е.В. Теоретико-методологический аспект проблемыпсихологическойтравмы // Материалы V международнойнаучно-практическойинтернет – конференции, 22-28 апреля. – 2013.
5. Копытин А.И., Свистовская Е.Е. Арт-терапевтическиеметоды, используемые в работе с детьми и подростками: обзорсовременныхпубликаций // Журнал практическойпсихологии и психоанализа. – 2007. – №4 http://psyjournal.ru/psyjournal/articles/detail.php?ID=2844.
6. Кудрина А.В. Методы арт-терапии в практикепсихологическогоконсультирования // Психологический журнал. – 2009. – №3 http://www.psyanima.ru/.
7. Овсяннікова Я.О. Психологічна допомога дітям, які пережили психічну травму внаслідок надзвичайної ситуації // http://www.pravoznavec.com.ua/period/article/2142/%DF.
